Про нас
Я, Афанасьєва Олена Євгеніївна, усе своє професійне життя присвятила медицині та розвитку системи охорони здоров’я України. Мій шлях почався з класичної медичної освіти за спеціальністю «Лікувальна справа», продовжився науковою діяльністю (кандидат медичних наук) та здобуттям низки спеціалізацій — від організації та управління охороною здоров’я й менеджменту у сфері охорони здоров’я до акушерства-гінекології та ультразвукової діагностики. Друга вища освіта за фахом «Фармація» лише розширила мої можливості комплексно бачити потреби пацієнтів та системи.
Понад 16 років я працювала на керівних посадах у державних медичних закладах, де отримала безцінний досвід управління, розуміння потреб пацієнтів і викликів системи охорони здоров’я. А згодом, уже понад 11 років, я розвиваю власний приватний медичний центр — «Лікувально-діагностичний центр Анелі» у місті Миргород, що став прикладом поєднання професійності, людяності й інновацій.
Моя діяльність не обмежується клінікою: я активно працюю над розвитком приватної медицини в Україні як член Асоціації приватних медичних закладів України та голова Комітету євроінтеграції АПМУ, відповідальна за комунікацію з UEHP — Асоціацією приватних медичних закладів Європи. Також я маю честь бути членом Rotary International, де поділяю міжнародні гуманістичні цінності служіння суспільству.
Саме цей досвід сформував моє переконання: лікування — це не лише про медицину, а й про гідність, підтримку та людяність. Українське суспільство, особливо в умовах війни, потребує не тільки медичної допомоги, але й потужної системи реабілітації та соціальної підтримки. Я бачу, як багато людей залишаються сам на сам із наслідками травм, втрат і хвороб, і переконана: ми можемо змінити цю ситуацію.
Тому я заснувала благодійний фонд — аби об’єднати зусилля однодумців, партнерів в Україні та світі, міжнародних організацій і бізнесу заради створення сучасної системи реабілітації, доступної кожному, хто цього потребує.
Для мене фонд — це не лише про фінансову підтримку проектів. Це — про віру в людей, про силу спільноти і про мою особисту місію: дарувати надію та відновлювати гідність тих, хто постраждав.
Мене звати Вероніка Шкурат, я навчаюся у Львівському національному університеті імені Івана Франка. З перших днів повномаштабної війни я не залишалася осторонь і активно долучаюсь до волонтерського руху.
Я маю значний досвід роботи у благодійних фондах та ініціативах, спрямованих на підтримку українських військових та ветеранів. Організовую збори коштів, зокрема для потреб армії та для ветеранських реабілітаційних центрів.
Моя діяльність зосереджена на тому, щоб допомога приходила саме туди, де вона найбільше потрібна. Волонтерство для мене — це не лише обов’язок, а й частина мого життя.